Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (6) | Реферативна база даних (32) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сусак Я$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 29 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Сусак Я. М. Хірургічні аспекти лікування хворих з механічною жовтяницею пухлинного генезу в ургентному хірургічному стаціонарі багатопрофільної лікарні [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, С. М. Лобанов, О. О. Дирда, О. В. Ходзинський // Онкология. - 2013. - т. 15, № 2. - С. 162-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2013_15_2_15 Мета роботи - аналіз результатів хірургічного лікування хворих на рак органів гепатопанкреатодуоденальної зони, ускладнений жовтяницею, за умов ургентного хірургічного стаціонару багатопрофільної лікарні. Проаналізовано результати хірургічного лікування 59-ти пацієнтів із механічною жовтяницею пухлинного генезу. У 44-х (74,5 %) хворих діагностовано рак підшлункової залози, у 9-ти (15,2 %) - рак позапечінкових жовчних проток, у 4-х (6,7 %) - рак великого дуоденального сосочка, у 2-х (3,3 %) - рак жовчного міхура. У 96,3 % пацієнтів діагностовано III та IV стадію онкологічного процесу. У 17-ти (28,8 %) хворих виконано панкреатодуоденальну резекцію (ПДР). У 8-ми (47,05 %) із них у зв'язку з кровотечею із пухлини, яку неможливо було зупинити з застосуванням ендоскопічних методів, проведено паліативну ПДР в ургентному порядку. У 42-х (71,1 %) хворих проведено симптоматичні оперативні втручання, під час виконання яких дотримано принципу максимального розмежування гепатобіліарної та панкреатодуоденальної зон. Післяопераційна летальність у пацієнтів, у яких проведено симптоматичні операції, становила 7,1 %. Післяопераційної летальності після виконання ПДР не відзначено. Середня тривалість життя після проведення резекційних хірургічних втручань становила <$E25,3~symbol С~1,2> міс в середньому, після симптоматичних операцій - <$E21,9~symbol С~1,0> міс (0,1 >> p >> 0,05). Висновки: в ургентний хірургічний стаціонар госпіталізують до 71,1 % хворих із пухлинами органів гепатопанкреатодуоденальної зони, ускладненими жовтяницею, що підлягають виконанню симптоматичних оперативних втручань. Лікування таких хворих з жовтяницею пухлинного генезу має проводитися за умов багатопрофільних лікувальних закладів, оскільки вони потребують адекватного реанімаційно-анестезіологічного забезпечення, еферентних методів терапії та консультацій суміжними спеціалістами. | |||
| 2. | 
Сусак Я. М. Прогнозування перебігу та лікування перипанкреатичного інфільтрату у хворих на гострий некротичний панкреатит [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, І. Р. Малиш, О. О. Дирда, О. Г. Федорчук // Клінічна хірургія. - 2014. - № 4. - С. 20–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_4_8 Проаналізовано результати лікування 229 хворих з приводу гострого некротичного панкреатиту (ГНП), ускладненого перипанкреатичним інфільтратом (ППІ). Всім хворим проведено антибіотикопрофілактику й антибактеріальну терапію. У 63 (27,5 %) хворих використано методи екстракорпоральної гемокорекції, у 108 (47,1 %) - застосовано правило "чотирьох катетерів" (катетер для епідурального знеболювання, встановлення зонда для харчування за зв'язку Трейтца, катетеризація центральної вени, програмований лапароцентез). У 31 (13,5 %) хворого визначено активність мононуклеарних фагоцитів і продукцію ними ROS (активних форм кисню) в периферійній крові з метою прогнозування гнійно-септичних ускладнень. У 14 (6,1 %) хворих виникли гнійно-септичні ускладнення, післяопераційна летальність становила 21,4 %, загальна летальність - 3,4 %. | |||
| 3. | 
Сусак Я .М. Динаміка показників портального кровоплину у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки [Електронний ресурс] / Я .М. Сусак, І. Й. Сличко, Т. І. Голуб, О. О. Смик // Екстрена медицина: від науки до практики. - 2014. - № 2. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekctrenam_2014_2_10 Дослідження проведено у 39 хворих на хронічний гепатит (ХГ) і 85 хворих на цироз печінки (ЦП), проведено імпульсну доплерографію та кольорове доплерівське картування (дуплексний доплер) судин портальної системи на ультразвуковому сканері. Виявлено значні порушення доплерографічних показників венозного й артеріального кровоплину, особливо у хворих на цироз печінки. Виділено 5 типів портальної гемодинаміки у хворих з урахуванням функціонального класу за Чайльдом - Пью і проявів портальної гіпертензії. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність застосування спеціалізованих доплерографічних індексів для контролю перебігу ХГ і ЦП. Одержані результати надають додаткові можливості діагностики та лікування хворих на ХГ і ЦП. | |||
| 4. | 
Сусак Я. М. Випадок лікування гострого некротичного панкреатиту у хворого похилого віку [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, Е. В. Свєтлічний, О. В. Ходзинський, О. О. Дирда // Хірургія України. - 2015. - № 4. - С. 122-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_4_22 Описано клінічний випадок лікування хворого віком 75 років з гострим некротичним панкреатитом. Хворого після госпіталізації протягом 6-ти діб було проліковано у відділенні інтенсивної терапії. З приводу гострих постнекротичних рідинних скупчень та відмежованих постнекротичних рідинних скупчень заочеревинної клітковини на першому етапі застосовано малоінвазивні хірургічні технології - пункції та дренування під ультразвуковим контролем. Через їх недостатню ефективність на 62-ту добу від початку захворювання виконано некрсеквестректомію з лапаротомного доступу. В післяопераційний період у хворого сформувалася постнекротична кіста підшлункової залози, з приводу чого хворого прооперовано через 17 міс від початку захворювання. Як наслідок перенесеного гострого некротичного панкреатиту в пацієнта розвинулися тяжка форма зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози та цукровий діабет. Лікування хворих з некротичним панкреатитом потребує тісної співпраці лікарів-реаніматологів, хірургів і гастроентерологів. | |||
| 5. |
Сусак Я. М. Лікування хворих на гострий некротичний панкреатит/парапанкреатит [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, Л. М. Сківка, І. П. Хоменко, О. О. Дирда, С. І. Пахолюк // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_11 Мета роботи - проаналізувати результати комплексного лікування хворих на гострий некротичний панкреатит (ГНП) у спеціалізованому хірургічному відділенні. Проаналізовано результати лікування 242-х хворих на ГНП. У 31-го (12,8 %) пацієнта проведено дренування гострих некротичних рідинних скупчень. У 40 (16,5 %) хворих з інфекційними ускладненнями некрозів застосовано малоінвазивні пункційно-дренувальні хірургічні технології під контролем УЗД. Некректомію з лапаротомного доступу виконано у 12-ти (4,9 %) хворих, у яких малоінвазивні технології були неефективними. Фагоцитарну активність та оксидативний метаболізм циркулюючих моноцитів і нейтрофілів оцінювали за методом проточної цитофлюориметрії з розрахунком функціонального резерву клітин. У пацієнтів з достовірним зниженням функціонального резерву нейтрофілів і моноцитів периферійної крові на 5-ту - 7-му добу після початку захворювання розвинулися інфекційні ускладнення некрозів. Загальна летальність у хворих на ГНП становила 7,4 %, а у разі розвитку його інфекційних ускладнень - 14,3 %. Висновки: лікування хворих на ГНП/парапанкреатит має бути спрямоване на формування інфільтрату ділянок некрозів з наступним його розсмоктуванням. Хірургічне лікування хворих на ГНП з інфекційними ускладненнями має бути двохетапним з обов'язковим застосуванням малоінвазивних хірургічних технологій на першому етапі. У хворих з інфекційними ускладненнями ГНП функціональний резерв фагоцитарної активності та продукції реактивних форм кисню у циркулюючих моноцитів та нейтрофілів був достовірно (p << 0,001) знижений у порівнянні з аналогічними показниками пацієнтів без інфекційних ускладнень. Для профілактики стресових виразок та забезпечення функціонального спокою підшлункової залози у хворих на ГНП необхідно застосовувати інгібітори протонної помпи протягом усього періоду лікування. | |||
| 6. | 
Тутненко М. І. Робота з фантомами, муляжами і тренажерами - необхід на умова оволодіння студентами-медиками практичними навичками [Електронний ресурс] / М. І. Тутненко, Я. М. Сусак // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 57-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_11 | |||
| 7. |
Сусак Я. М. Антибіотикотерапія та антибіотикопрофілактика у хворих з гострим некротичним панкреатитом, ускладненим перипан- креатичним інфільтратом [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. О. Дирда // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 342-347. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_56 | |||
| 8. | 
Сусак Я. М. Лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом:правило "чотирьох катетерів [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2016. - № 2. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2016_2_8 В дослідження було включено 38 хворих на ГНП. Жінок - 17 (44,7 %), човіків - 21 (55,3 %). Середній вік хворих ставив 45,7 років. Усіх хворих було госпіталізовано перші 6 - 12 год від початку захворювання. У період 6 - 24 год з моменту входження пацієнтам було застосовано "правило 4-х катетерів" за Я. М. Сусаком (2010): катетеризація центральної вени, катетеризація епідурального простору, езофагогастродуоденоскопія із встановленням катетера для живлення в порожню кишку, лапароцентез із встановленням катетера в черевну порожнину. Висновки: застосування правила 4-х катетерів у перші 36 год з моменту початку захворювання надає змогу покращити результати лікування хворих на гострий некротичний панкреатит: інфекційні ускладнення розвинулися у 13,2 % випадків з загальною летальністю 2,63 %. | |||
| 9. |
Сусак Я. М. Алгоритм лікування пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом в умовах спеціалізованого відділення багатопрофільної лікарні [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, Л. В. Згржебловська, І. М. Березенко, О. О. Дирда // Лучевая диагностика, лучевая терапия. - 2016. - № 3. - С. 60-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ldlt_2016_3_10 Алгоритм хірургічного лікування хворого з гострим некротичним панкреатитом має відповідати приципу "3D" (Delay, Drain, Derbide - очікування, дренування, видалення), що передбачає послідовність і пріоритетність застосовуваних методів. Лапароскопічну, ендоскопічну або малоінвазивну секвестрнекректомію використовують у пацієнтів з некротичним ураженням однієї ділянки заочеревинного простору у разі недостатньої ефективності малоінвазивних пункційно-дренувальних методів хірургічного лікування. Секвестрнекректомію з лапаротомного доступу виконують одноетапно у пацієнтів з некротичним ураженням двох і більше ділянок заочеревинного простору у разі недостатньої ефективності малоінвазивних пункційно-дренувальних методів хірургічного лікування. Лікування необхідно проводити з >рах> ванням розвитку екзокринної, ендокринної та ендотеліальної дисфункції. | |||
| 10. | 
Ткаченко О. А. Окремі аспекти лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом (5-річний досвід спеціалізованого центру) [Електронний ресурс] / О. А. Ткаченко, Е. В. Світлічний, С. І. Пахолюк, Я. М. Сусак // Харківська хірургічна школа. - 2016. - № 6. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2016_6_4 | |||
| 11. | 
Сусак Я. М. Випадок лікування хворого на рецидивний гіпертригліцерид-індукований некротичний панкреатит [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. А. Ткаченко, О. М. Лобанова // Вестник Клуба панкреотологов. - 2017. - № 2. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2017_2_12 | |||
| 12. | 
Хоменко І. П. Застосування мультимодальної програми "Enhanced Recovery After Surgery" для профілактики ускладнень у тяжких хірургічних хворих та постраждалих [Електронний ресурс] / І. П. Хоменко, О. А. Ткаченко, Я. М. Сусак, О. М. Маркулін, І. А. Лурін // Військова медицина України. - 2015. - Т. 15, № 2. - С. 19-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2015_15_2_5 | |||
| 13. |
Дронов О. І. Солідна псевдопапілярна пухлина підшлункової залози [Електронний ресурс] / О. І. Дронов, Я. М. Сусак, О. М. Лобанова // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2014. - Вип. 41. - С. 232-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2014_41_32 | |||
| 14. |
Дронов О. І. Хірургічне лікування хворих з гострим біліарним панкреатитом та жовчною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. І. Дронов, І. Л. Насташенко, Я. М. Сусак, Р. С. Цимбалюк, І. О. Тюлюкін // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 4. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_4_3 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) з жовчною гіпертензією шляхом застосування індивідуального підходу до вибору хірургічної техніки в ранній фазі захворювання. Проаналізовані результати діагностики та лікування 140 пацієнтів з ГБП та жовчною гіпертензією. Чоловіків було 33, жінок - 107 віком від 22 до 88 років, середній вік - 57,6 року. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано відповідно до критеріїв, запропонованих Голландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Хворі розподілені на дві групи відповідно до термінів проведення декомпресійних лікувальних заходів. У 1-шу групу увійшли 70 хворих, яким декомпресійні хірургічні втручання виконано в перші 72 год від первинного виникнення абдомінального болю незалежно від терміну госпіталізації в клініку, в 2-гу - 70 пацієнтів, у яких застосували вичікувальну тактику з консервативною терапією відповідно до тяжкості захворювання, декомпресійні методи використали пізніше 72 год від початку захворювання. У хворих 1-шої групи виконано 49 фіброгастродуоденоскопій (ФГДС) з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 10 черезшкірно черезпечінкових пункційних дренувань, 13 лапароскопічних холецистектомій із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (у 5 пацієнтів виконано лапароскопічну холедохоскопію з літоекстракцією). Некротичні форми гострого панкреатиту (ГП) виявлені у 26 (37,1 %) пацієнтів, у 12 (46,2 %) з них виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 15,48 доби, летальність склала 8,57 %. У хворих 2-гої групи проведено 22 ФГДС з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 5 черезшкірих черезпечінкових пункційних дренувань, 6 холецистектомій (з них 5 із зовнішнім дренуванням загальної жовчної протоки), 18 некрсеквестректомій (в 11 пацієнтів додатково виконана холецистектомія, у 7 - дренування позапечінкових жовчних проток). Некротичні форми ГП розвинулися у 38 (54,3 %) пацієнтів, з них у 25 (65,8 %) виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 22,2 доби, летальність - 17,14 %. Висновки: застосування декомпресійних оперативних втручань для ліквідації жовчної гіпертензії у пацієнтів з ГБП у перші 72 год від початку захворювання надає змогу зменшити частоту розвитку некротичних та інфікованих форм, тяжкість захворювання, рівень летальності та тривалість перебування в стаціонарі. | |||
| 15. | 
Сусак Я. М. Застосування озоно-кисневої суміші у хворих на гострий біліарний панкреатит із жовчною гіпертензією [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, Р. С. Цимбалюк, Є. Р. Денека, М. В. Максименко, І. О. Тюлюкін // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 4. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_4_18 Мета роботи - вдосконалити хірургічне лікування хворих на гострий біліарний панкреатит із жовчною гіпертензією шляхом застосування індивідуального підходу до вибору декомпресійної технології в ранній фазі захворювання та ранньої профілактики інфекційних ускладнень із використанням озоно-кисневої суміші. У дослідження залучено 70 пацієнтів (22 чоловіки та 48 жінок) із гострим біліарним панкреатитом та жовчною гіпертензією різних вікових груп (середній вік - 57,2 року). В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано відповідно до критеріїв, запропонованих Голландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. В усіх випадках застосовано вдосконалений алгоритм хірургічного лікування, що передбачав індивідуальний підхід до вибору декомпресійної технології в перші 72 год від первинного нападу абдомінального болю незалежно від терміну госпіталізації в клініку. Хворих розподілили на дві групи. У першій групі (n = 32) після усунення біліарної гіпертензії проводили профілактику інфекційних ускладнень шляхом ендобіліарного введення озоно-кисневої суміші, розчиненої в 0,9 % NaCl, із концентрацією озону 2 - 4 мкг/мл, у другій групі (n = 38) профілактику не застосовували. Для виявлення можливої пошкоджуючої дії озоно-кисневої суміші на жовчну протоку нами досліджено міхурову протоку у 12 хворих на гострий біліарний панкреатит із жовчною гіпертензією, у яких видалили жовчний міхур у гострий період захворювання. Проведено 49 фіброгастродуоденоскопій із ендоскопічною папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 10 перкутанних черезпечінкових пункційних дренувань, 13 лапароскопічних холецистектомій із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (у 5 пацієнтів виконано лапароскопічну холедохоскопію з літоекстракцією). Некротичні форми гострого панкреатиту розвинулися в 11 (34,37 %) пацієнтів першої групи, із них у 5 (45,45 %) сталося інфікування. Середня тривалість лікування становила 14,5 доби, летальність - 6,25 %. У другій групі некротичні форми гострого панкреатиту розвинулися в 15 (39,47 %) пацієнтів, із них у 7 (46,6 %) сталося інфікування. Середня тривалість лікування становила 16,46 доби, летальність - 10,5 %. Висновки: застосування ранньої профілактики інфекційних ускладнень у хворих на гострий біліарний панкреатит із жовчною гіпертензією в поєднанні з виконанням декомпресійних оперативних втручань для ліквідації жовчної гіпертензії в перші 72 год від початку захворювання дає змогу зменшити частоту розвитку некротичних та інфікованих форм, тяжкість захворювання, рівень летальності та тривалість перебування в стаціонарі, in vitro не спричиняє альтеративних, дистрофічних чи дегенеративних змін як на клітинному, так і на тканинному рівні у всіх структурах стінки ductus cysticus. | |||
| 16. |
Сусак Я. М. Вплив улінастатину на метаболізм циркулюючих лейкоцитів та сироватковий рівень негістонових білків 1 високомобільної групи у хворих з гострим панкреатитом [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, О. І. Зуб, О. М. Лобанова, Н. В. Сенчило, О.Г. Федорчук, Л. М. Сківка // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 10. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_10_7 Мета роботи - дослідити вплив лікування хворих з гострим панкреатитом (ГП) з використанням препарату улінастатин (УС) на функціональний стан циркулюючих лейкоцитів та сироватковий рівень негістонових білків 1 високомобільної групи (High Mobility Group Box 1 protein - HMGB1). У дослідження включено 60 хворих з ГП, яких лікували у хірургічному відділенні N 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Про стан метаболізму циркулюючих фагоцитів судили за показниками продукції реактивних форм кисню (РФК) та фагоцитарною активністю, які визначено методом проточної цитометрії. Для визначення сироваткового рівня HMGB1 застосовували метод імуноферментного аналізу. Про позитивний терапевтичний ефект УС свідчили зниження синтезу РФК циркулюючими лейкоцитами (в середньому у 2 рази), помірне посилення фагоцитарної активності циркулюючих моно- та поліморфноядерних фагоцитів, зниження сироваткового рівня HMGB1 на 27 %. Висновки: включення до складу лікувального алгоритму УС посилює протизапальний та антиоксидантний ефекти лікування хворих з ГП. | |||
| 17. | 
Сусак Я. М. Лапароскопічна холедохолітотомія в лікуванні хворих на гострий панкреатит із жовчною гіпертензією [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, Р. С. Цимбалюк, М. В. Максименко, І. О. Тюлюкін, О. В. Ходзинський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2018. - № 4. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2018_4_18 | |||
| 18. |
Рощін Г. Г. Досвід міжвідомчої взаємодії при наданні хірургічної допомоги в умовах надзвичайної ситуації [Електронний ресурс] / Г. Г. Рощін, Я. М. Сусак, І. Й. Сличко, О. В. Мазуренко, Н. І. Іскра, В. Ю. Кузьмін // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 3-4. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_3-4_15 Мета роботи - дослідження міжвідомчої взаємодії при наданні хірургічної допомоги в умовах надзвичайної ситуації, потреби в певних видах хірургічних операцій, оцінка ефективності цивільно-військової взаємодії у секторі проведення антитерористичної операції. Представлено результати хірургічного лікування 290 поранених та хворих у медичній роті Збройних сил України, яка функціонувала в закладі охорони здоров'я на Луганському напрямі літом 2015 р. Оцінено ефективність цивільно-військової взаємодії. Застосовано методи системного аналізу, клінічний, медико-статистичний та економічний. Впровадження системи цивільно-військової взаємодії під час проведення антитерористичної операції дозволило своєчасно надати екстрену хірургічну допомогу всім пораненим та хворим, збільшити ресурсне забезпечення закладу охорони здоров'я на 39,7 %. Висновки: спільне використання наявних (цивільних та військових) ресурсів для надання медичної допомоги хворим та пораненим позитивно впливає на результати лікування. | |||
| 19. | 
Захарцева О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2019_18_4_7 Мета роботи - визначення ефективності укріплення верхнього полюса неокишені проленовою сіткою для профілактики РПМЗ за первинної аугментаційної мамопластики (ПАМП) у трирічному післяопераційному періоді. Роботу виконано на базах кафедри хірургії № 4 НМУ ім. О. О. Богомольця в період з 2013 по 2018 р. Проведено проспективне незалежне порівняння результатів після первинної аугментаційної мамопластики в трьох незалежних групах пацієнток: дві групи порівняння - одна основна. У першу групу порівняння (група П1) увійшли 94 пацієнтки, яким проведено оцінку результатів аугментаційної мамопластики через рік після операції; у другу групу порівняння (група П3) - 63 пацієнтки через три роки після даної операції. Основну групу (група О) сформували з 76 пацієнток, яким проведено проспективне дослідження через один (група О1) та потім через три роки (група О3) - 62 пацієнтки. У групах порівняння виконано стандартну ПАМП, в основній групі - за розробленою методикою. Пацієнтки статистично не відрізнялися за віком, індексом маси тіла, (ІМТ), масою протезів, відсотком хворих, що вагітніли та вигодовували груддю. В усіх випадках імплантували текстуровані протези з високим та середнім профілем. Більшості пацієнток встановлювали протези об'ємом від 325 - 335 мл та 375 мл. Оцінку РПМЗ проводили згідно з розробленою методикою за допомогою УЗД апарата фірми ESAOTE, моделі Technos Partner з лінійним датчиком з частотою 12,5 мГц. Аналіз даних проводився з використанням пакетів статистичного аналізу IBM SPSS Statistics 22. Через рік після операції у групі П1 діагностовано трохи менший, але недостовірний відсоток ротації протезів молочних залоз (МЗ) - 143 (76,1 %) проти, 103 (81,7 %) у групі П3, p = 0,231. При цьому в групі П1 лише у 4 (4,3 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі П3 таких жінок було 2 (3,2 %), p = 0,001. Достовірної відмінності між групами у частоті пацієнток із клінічно значимою РПМЗ не було: 11 (11,7 %) пацієнток у групі П1 проти 12 (19,0 %) у групі П3 (p = 0,202) та частоти РПМЗ 13 (6,9 %) протезів у групі П1 проти 13 (10,3 %) протезів у групі П3 (p = 0,284). У пацієнток в основній групі відзначалася незначна (30,9 %) частота клінічно незначимої РПМЗ після ПАМП, яка не збільшилася через три роки (32,1 %). У групі П1 було діагностовано ротацію у 143 (76,1 %) протезів, у групі О1 - 46 (30,3 %), p = 0,001. При цьому в групі П1 лише у 4 (1,6 %) жінок не було ротації протезів обох МЗ, а в групі О1 таких жінок було 39 (51,3 %), p = 0,001, що вказує на ефективність розробленої методики. Аналогічну тенденцію відзначено у разі порівняння трирічних результатів між групою П3 та групою О3. Відсутність ротації протезів МЗ діагностували 83 (66,9 %) групи О3 та у 26 (20,6 %) у групі ПЗ та відсутність випадків клінічно значимої ротації пацієнток групи О3 супроти групі П, у якій відзначалось таких пацієнток 12 (19,0 %), p = 0,001. Висновок: розроблений метод фіксації верхнього полюсу субмускулярної неокишені з застосуванням проленової сітки забезпечує стійкий протективний ефект щодо РПМЗ і надає змогу уникнути клінічно значимої ротації (понад <$E90 symbol Р>) протягом трьох років після аугментаційної мамопластики на відміну від традиційної методики - 11,7 % пацієнток через рік та 19,0 % через три роки після ПАМП, p << 0,01. | |||
| 20. |
Сусак Я. М. Паліативне хірургічне лікування хворих із проксимальним пухлинним ураженням жовчних проток і синдромом жовтяниці [Електронний ресурс] / Я. М. Сусак, Р. Я. Палиця, Л. Ю. Маркулан, О. О. Дирда // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 11-12. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_11-12_9 Мета роботи - порівняти ефективність методів мініінвазивного паліативного лікування злоякісних хілярних стриктур із синдромом жовтяниці. У дослідження включено 71 хворого з проксимальною обтураційною жовтяницею пухлинного генезу. Хворі розподілені на три групи: 1-ша - 26 хворих, яким виконана зовнішньо-внутрішня супрапапілярна холангіостомія; 2-га - 28 хворих, яким виконано черезшкірне черезпечінкове антеградне ендобілірне стентування; 3-тя - 17 хворих, яким виконано ендоскопічне ретроградне біліарне стентування. Технічний успіх у групах становив 100 %; клінічний - 94,0 %: у 1-й групі - 96,2 %, у 2-й групі - 89,3 %, у 3-й групі - 82,4 % (p >> 0,05). У 1-й групі загальна частота ускладнень була меншою, зокрема холангіту і панкреатиту. Також меншою була тривалість холангіту. Кумулятивна виживаність була найбільшою у групі хворих, яким виконана зовнішньо-внутрішня супрапапілярна холангіостомія (в середньому 135 діб), найменшою - у групі хворих, яким виконано ендоскопічне ретроградне біліарне стентування (90,6 діб). У групі хворих, яким виконано черезшкірне черезпечінкове антеградне ендобілірне стентування цей показник становив 101,2 доби. Висновки: при проксимальних стриктурах жовчних шляхів пухлинного генезу на тлі жовтяниці пріоритетним методом паліативного лікування має бути зовнішньо-внутрішня супрапапілярна холангіостомія, другою лінією хірургічного лікування - черезшкірне черезпечінкове антеградне ендобілірне стентування. Ендоскопічне ретроградне біліарне стентування має найнижчий пріоритет. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |